ГоловнаЕкономікаДержава
Спецтема

"А зараз прокидаємось, і бачимо розбиту економіку"

67-річний Тамаш Беркі - угорський економіст і дипломат. Має дві вищі освіти (Київський інститут інженерів цивільної авіації, радіоінженер та Інститут зовнішньої торгівлі у Будапешті, економіст зовнішньої торгівлі). Працював керівником торгового представництва Угорщини в Україні, радником та керівником відділу з економічних питань посольства Угорщини в Україні, завідувачем канцелярією Державного секретаря міністерства економіки Угорщини. З 2010 року перебуває на пенсії. Журналіст LB.ua законспектував виступ пана Беркі у Львові під час його останнього візиту.

Тамаш Беркі(праворуч)
Фото: asambleya.eu
Тамаш Беркі(праворуч)

Про трансформацію економіки Угорщини

В кінці 70-х - початку 80-х років у світовій економіці відбулись грандіозні зміни: ціни на сировинні матеріали з року в рік збільшувалися в рази, при цьому продукція стабільно залишається на тому ж рівні. Такі країни, як Угорщина, яка імпортувала сировину і робила готову продукцію, почала втрачати перевагу та економічний розвиток загалом через одну причину: потрібно більше платити за газ, нафту.

Угорщина вступила у СОТ, МВФ, Світовий банк, і потихеньку почала укладати договорами з органами ЄС. В кінці 80-х років в Угорщині сформувалася політична система: коаліційний парламент, який складався з реформаторів та популістів.

Після виборів політики відвернулися від тодішнього ринку СРСР. Але бізнес не змінив своєї думки: якщо він втратить ринок, на його місце прийдуть інші, нікуди буде подіти угорську продукцію. Впродовж майже півроку "Ікарусбус", один із найбільших автобусних заводів Угорщини, який поставляв багато автобусів в Україну, фактично залишився без ринку.

Угорську економіку врятували 30% промислових підприємств, які останні десять років працювали з Заходом. Уряд негайно звернувся до ЄС з проханням укласти договір, який би регулював торгово-економічні відносини. Цю пропозицію прийняли, і в 1991 році уклали Договір про Асоціацію. Проте цілих три роки витратили на ратифікацію договору. Але цей крок допоміг Угорщині пройти перший перехідний період.

Про вступ до ЄС

На той час юридичної підстави нашої заявки про членство у ЄС не існувало. Вона з’явилась лише після того, коли у 1993 році ми з керівництвом ЄС розробили три основні принципи членства: політичний, економічний і юридичний.

Відповідно, до нас були такі вимоги:

  • Політична - країна-кандидат має побудувати розвинену демократичну систему, дотримуватись прав людини та національних меншин.
  • Економічна – країна-кандидат має витримати умови конкуренції з іншими країнами-членами ЄС.
  • Юридична – дотримуватись правових норм ЄС і без жодних винятків імплементувати їх в своє законодавство.

На основі цих принципів Єврокомісія виробила опитувальник для країн-кандидатів до ЄС. Коли працював в Угорщині, заповнював його. Обсяг 3000 друкованих сторінок. Це був детальний аналіз угорської економіки. На деякі питання уряду та парламенту було просто важко відповісти. Відповіді проаналізували, на підставі цього отримали запрошення на вступ у ЄС.

Офіційні переговори про вступ – марафон для тих, хто ніколи марафон не бігав, порівняно з попередньою "легкою пробіжкою". Довелось навчитись, бо кожен сегмент економіки та держустрою перевірявся, і не було ніяких можливостей вести дискусію, що ми взаємно адаптуємось. Це було неможливо – ми могли лише прийняти правила цього клубу.

Ми були готові до вступу десь в середині 2004 року, але довелось зачекати інші країни, бо в ЄС не хотіли робити окрему ратифікацію.

Угорцы в Будапешті святкують вступ своєї країни в ЄС, 2004 рік
Фото: EPA/UPG
Угорцы в Будапешті святкують вступ своєї країни в ЄС, 2004 рік

Необхідно було провести референдум, щоб дати мандат уряду Угорщини на вступ до ЄС. Провели його у 2003 році. На референдумі прийшло всього 46% виборців, них 83,8% висловилися за вступ. Фактично — менше 40% від дорослого населення країни. Але з законодавства була виключена норма про необхідність голосування 50%+1 угорців.

У 2004 році за результатами референдуму підписали Договір про вступ до ЄС. Вступ в цю організацію був необхідний для Угорщини, бо економіка занадто маленька, щоб вижити в умовах глобального світу.

Зараз більша частина угорців підтримує ЄС, ніж у час вступу. Хоча угорці все-таки ставляться скептично до цього питання, бо соціальні проблеми ЄС не вирішує – вони вирішуються урядами країн.

ЄС - не грошовий мішок. Звідти гроші отримати не вийде, бо це кошти платників податків ЄС. І якщо вони кудись дадуть ці гроші, необхідно буде звітувати про те, куди вони їх вклали. Це впливає на результати виборів – неефективний розподіл коштів негативно відображається на рейтингу кандидатів.

У ЄС є дуже суворі інструменти перевірки кандидатів у членство. Але коли ви вже вступили у ЄС, інструментів контролю майже немає, бо це добровільне об’єднання, де виконуються умови, визначені договорами.

На жаль, Угорщина недостатньо добре виконує ці умови.

Про стратегію розвитку України

Пригадав грудень 1991 року – прем’єр-міністр Угорщини приїхав в Україну підписувати перший міжнародний договір. Під кінець зустрічі міністр закордонних справ почав розмовляти зі своїм колегою і розфарбовувати наше майбутнє в рожевих фарбах. Дискусія тривала 15-20 хвилин. Коли у залі була пауза, прем’єр сказав: "А зараз прокидаємось, і бачимо розбиту економіку".

В українській економіці великі можливості сільського господарства. Але мені просто шкода було, коли з України вивозять олію, не перероблене зерно і ці конкурентоздатні продукти в Україні зустрічають перешкоди на своєму шляху на експорт. Аграрний сектор в Україні виключно конкурентоздатний, оскільки тут не роздроблена земля.

Фото: Макс Требухов

У 1993 році пролітав через США зі сходу на захід. Була прекрасна погода, я люблю сидіти біля вікна, подивився, як виглядає поле. Повернувся в Київ, ми зустрічалися з колегами, і я спитав мою колегу з Америки: "Чому ви пропонуєте розділити землі в Україні на малі шматочки? У США я такого не бачив, 150 га поля".

Теж Україна конкурентоздатна у сфері високотехнологічних розробках. Але у певних країнах цих продуктів не очікують, треба проглянути інші варіанти – куди я зможу постачати цю продукцію?

Якщо Україна введе обмеження на постачання продукції в Росію, то багато підприємств завтра можуть закритися. Бо ніхто купляти цю продукцію не буде.

Хочете приклад? На початку 90-х років АН-70 був найкращим літаком свого класу у світі. Я закінчив авіаційний інститут, тому можу це оцінити. Його не пустили в Європу. З цим літаком брали участь на багатьох тендерах, всі технологічні характеристики цього літака були кращими.

Коли визначили ринки – так, ми можемо йти в ЄС. Повірте, я не агітую, просто констатую факти. Але водночас, якщо ви відійдете від російського ринку, буде такий колапс української економіки, який ви собі навіть не можете уявити...

З Росією необхідно будувати економічні відносини. Це одна з існуючих реалій. Ми газ і нафту можемо купляти тільки з Росії. Можна плакати, шантажувати. Нічого не зміниться: потрібно – бери, уклав договір – виконуй. Бо якщо ти його не виконуєш, руйнується весь ланцюжок економічних відносин.

Фото: Макс Левін

Про україно-угорські економічні відносини

Коли підбив першу статистику у 1992 році, наш товарообіг становив близько $300 млн. Коли я виїжджав з Києва з останньої посади, він наблизився до $3 млрд. В кінці минулого року було близько $4 млрд.

10-мільйонна Угорщина опинилась в першій п’ятірці стратегічних партнерів України. На жаль, скоріше всього половину вже втратили, і ще будемо втрачати.

Ольга ЛучкаОльга Лучка, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram