Рік роботи Валерії Гонтаревої. Чому гривня буде падати

Печать

Вітчизняна банківська система продовжує скорочуватися. За офіційною інформацією НБУ, за два роки (з 01.01.2014 р. по 01.12.2015 р.) кількість банків зменшилася зі 180 до 120, в тому числі за 2015 р – на 43 фінустанови. З початку 2014 року станом на 01.12.2015 р до 63 банківських установ запроваджено тимчасову адміністрацію. З них за 59 банками вже було прийнято рішення про ліквідацію. Наразі Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється ліквідація 64 банків. Щодо 3 банківських установ (ПАТ «ЧБРР», ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» та АТ «БАНК ВЕЛЕС») рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію прийняте без попереднього запровадження тимчасової адміністрації. В 3 установах (ПАТ «УКРІНБАНК», ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ», ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА») працює тимчасова адміністрація, щодо одного банку (ПАТ «АСТРА БАНК») прийнято рішення про припинення тимчасової адміністрації та призначення куратора.

Фото: EPA/UPG

За підсумками 9 міс. 2015 року чисті активи банківської системи України скоротились на 8,2% та станом на 01.10.2015 р. складають 1 208,88 млрд. грн. (на 01.12.2015 - 1 275,36 млрд. грн., зростання показника протягом місяця відбулось переважно за рахунок впливу курсової різниці). Власний капітал банків за аналогічний період зменшився на 26,7%, а протягом двох років (з 01.10.2013 р по 01.10.2015р) – на 32%, та станом на 1 жовтня минулого року по платоспроможних банках складав 122,05 млрд. грн. (на 01.12.2015 р. - 123,97 млрд. грн.).

Українська банківська система страждає від хронічної недокапіталізації. Норматив адекватності регулятивного капіталу, що розраховується НБУ, на початок жовтня склав 7,1%, на 1 листопада 2015 р - покращився до 9,9% (при мінімально допустимому порозі - 10%). Міжнародні рейтингові агентства оцінюють необхідну докапіталізацію в межах від 120 до 150 млрд грн.

Попри задекларовану НБУ роботу над оздоровленням банківської системи за підсумками 9 міс. 2015 року її фінансовий результат був від’ємним: чистий збиток платоспроможних банків сягнув (-) 51 530 млн. грн. Що зумовлено в першу чергу погіршенням якості активів банків. Сукупний обсяг доходів українських банків за 9 міс. 2015 р. склав 153 457 млн. грн., обсяг збитків ‒ 205 685 млн. грн. За результатами 9 міс. 2015 р. кількість збиткових платоспроможних банків налічувала 38 зі 123 установ, які подали звітність до НБУ. Близько 60% загального обсягу збитків припадає на 3 банківські установи (ВТБ БАНК, УКРСОЦБАНК, УКРЕКСІМБАНК). Вже за підсумками листопада 2015 р збиток зріс до 57,283 млрд грн. Для порівняння: за 2014 р цей показник склав 53,966 млрд грн.

 Тиск на банківську систему спричиняє погіршення якості кредитного портфелю. Згідно з офіційною інформацією НБУ, у листопаді минулого року частка проблемних кредитів зросла на 0,8 в.п. до 21,2% (для порівняння: на 01.102013- 8,7%). За оцінками МВФ і міжнародних рейтингових агентств, на кінець першого півріччя минулого року частка NPL (активи, що не працюють) в широкому визначенні складала близько 45% з прогнозом зростання до 60% на кінець року 2015 р. (Moody's). Загальний кредитний портфель банків України, протягом 9 місяців 2015 року зменшився на 16 %, при цьому резерви зросли майже на 56 млрд., тобто негативно класифіковані кредити по діючих банках збільшилися на 52%.

Висновок:

Банківська криза стала результатом накопичених макроекономічних дисбалансів в минулому і прорахунків у проведенні антикризової політики в сьогоденні. За класифікацією МВФ, поточна криза в Україні має всі ознаки потрійної – банківської, валютної та боргової. Отже, у валютному перерахунку результати роботи банківської системи виглядають ще катастрофічніше. Приміром, за два роки (з 01.10.2013 р по 01.10.2015 р) чисті активи банків зменшилися майже втричі – з $154,19 млрд до $56,76 млрд. Власний капітал скоротився із $22,4 млрд до $5,7 млрд, тобто майже учетверо. Попри обіцяну НБУ чистку банківської системи насправді відбувається її подальше знищення. Оздоровлення банківської системи вимагає іншого, якіснішого и більш кваліфікованого нагляду, наявності додаткових буферів капіталу і спеціальних антикризових планів, яких НБУ наразі не може запропонувати.

Топ-5 провалів НБУ

1. Запровадження валютних обмежень

5 грудня 2015 року набула чинності нова Постанова НБУ № 8631, яка продовжила чинні валютні обмеження до 4 березня 2016 року включно. Зокрема, для операцій експорту-імпорту товарів залишається скорочений строк для розрахунків – 90 днів; зберігається вимога щодо обов’язкового продажу надходжень в інвалюті (у розмірі 75 %), залишаються обмеження для продажу інвалюти фізособам – не більше еквівалента 3 тис. грн в день; чинною є заборона купівлі іноземної валюти для проведення розрахунків за імпорт продукції, якщо митне оформлення операції було проведено до 1 січня 2014 р та за договором відбулася заміна боржника або кредитора у зобов’язанні; заборона купівлі інвалюти для резидента, який має залишок коштів на рахунках в іноземних валютах більше, ніж 25 тис. доларів США. При цьому регулятор не дає читках сигналів, коли обмеження можуть бути скасовані остаточно.

Як свідчить світовий досвід, подібні адміністративні заходи можуть запроваджуватись у екстрених випадках, а строк їх дії – не перевищувати 1-3 місяці. Цей час використовується на експрес-діагностику банківського сектора задля мінімізації ризиків виділення антикризового рефінансування нежиттєздатним банкам. Натомість в Україні валютні обмеження діють вже понад рік (приміром, обмеження на продаж валюти – не більше 3 тис грн. на добу, діє з вересня 2014 р, обмеження на зняття валютних вкладів в еквіваленті не більше 15 тис. грн. на добу – з лютого 2014 р). Що, по-перше, призвело до подальшої втрати довіри населення до банківського сектору, відтоку депозитів (у першу чергу валютних) і, як результат, збільшення збитків банківської системи. По-друге, до формування тіньового ринку купівлі-продажу валюти, подальшої доларизації економіки і зменшення валютних надходжень в країну.

2. Обвал національної валюти, проведення аукціонів за голландським принципом

Фото: Макс Требухов

Гривня залишається найслабкішою валютою країн Європи та СНД. У рейтингу Bloomberg валют, що найбільш знецінилися у 2015 р нацвалюта України посіла шосту позицію із показником мінус 33%. Згідно ж із статистикою НБУ, офіційний кус за рік знизився на 52% (з 31.12.2014 р по 31.12.2015). А протягом 2014 р (з 31.12.2013 р по 31.12.2014) – майже на 98%. Оскільки відповідно до Конституції основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Ст.6 закону про НБУ зазначає: «при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі».

Основним засобом підтримки курсу залишається продаж Нацбанком ВКВ на міжбанку. З листопада 2014 р НБУ розпочав проведення аукціонів за голландським принципом (спочатку оголошується найбільша ціна, яка поступово знижується) і пообіцяв проводити їх щодня. Право купувати валюту на таких аукціонах було надане 88 банкам. Втім, попри обіцянку такі аукціони проводилися не щодня, валютні інтервенції відбувалися хаотично. У минулому році обсяг проданої НБУ на міжбанку ВКВ склав близько $2 млрд, у 2014 р – більше $10 млрд, у 2013- $3,2 млрд. Результатом відсутності дієвих механізмів з підтримки стабільності нацвалюти и хаотичних продажів ВКВ на міжбанку стало провокування панічних настроїв і подальше знецінення гривні на тлі розбазарювання золотовалютних резервів.

3. Блокування імпорту

Наприкінці вересня 2014 р НБУ запровадив низку обмежень щодо поставок товарів в Україну (Постанова № 591 від 23.09). Документ заборонив оплату імпортних операцій без ввезення товару, оплату імпорту, який пройшов митне оформлення більше 180 днів тому. Інвесторам заборонили купувати валюту для виведення коштів, отриманих від продажу поза фондовими біржами цінних паперів українських емітентів (крім держоблігацій). Під заборону потрапила виплата дивідендів за позабіржовими паперами, а також виведення валюти за індивідуальними ліцензіями. Документ з’явився у рамках заходів боротьби із виведенням капіталів, що є фактором тиску на курс.

Однак, по-перше, документ набрав чинності, коли курс гривні вже суттєво просів. По-друге, більшість схем, що перекрив НБУ, на той момент певною мірою втратили актуальність. По-третє, обмеження НБУ на рух капіталу (заборона на виплату дивідендів, виплати у зв'язку з поверненням інвестицій і т. д.) порушили положення як внутрішнього законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, так і підписаних Україною міжнародних договорів. По-четверте, НБУ фактично наклав табу на кінцеві розрахунки, наприклад, в рамках договорів про постачання та налагодження імпортних виробничих ліній.

4. Блокування кредитування і провокування подальшого скорочення банківської системи

З 1 квітня НБУ планує запровадити новий порядок оцінки кредитних ризиків. За попередніми підрахунками, обсяги потенційного надлишкового доформування резервів можуть сягнути 130-150 млрд грн., що потребуватиме від акціонерів збільшення капіталу банків на $5-6 млрд. У найгіршій ситуації опиняться банки із порівняно невеликими резервами і об’ємним іпотечним портфелем (УкрСиббанк, Правэкс-банк, ПУМБ, Альфа-банк). Експерти зазначають, що необхідна докапіталізація перевищує навіть результати другого стрес-тесту на 30-40%. При тому що, до капіталізація за результатами стрес-тесту розтягнута на 3 роки, а за новими правилами НБУ щодо оцінки кредитних ризиків докапіталізувати банки доведеться негайно. Тим самим, по-перше, НБУ провокує погіршення якості кредитного портфелю. Оскільки реструктуризовані кредити не визнаються як інструмент порятунку кредитного портфеля, що призводить до необгрунтованого зниження третини кредитного портфеля системи до дев'ятого класу (а це близько 300 млрд грн). По-друге, нові правила змусять банки згорнути кредитування низки груп позичальників, оскільки надмірно знецінюються або повністю ігноруються різні види застав крім «твердих». По-третє, наслідком запровадження більш жорстких ніж європейські, стандартів стане подальше скорочення діючих банків. 

5. Заморожування співпраці з МВФ

Фото: www.facebook.com/minfin.gov.ua

Бюджет-2016 приймався під гаслом продовження кредитування з боку МФО. Втім, рішення про чергове заморожування кредитування вочевидь прийняте ще у вересні, коли бюджетний процес був у самому розпалі. Причиною такого рішення з боку МВФ стало невиконання Україною так званих «сигнальних» показників, один з яких – рівень чистих золотовалютних резервів (тобто без кредитів МВФ). За минулий рік НБУ мав би збільшити чисті зотовалютні резерви на $2,098 млрд. За інформацією ЗМІ, в 3 кварталі Нацбанк не виконав проміжні показники на $ 167 млн. У четвертому ж кварталі за програмним сценарієм Нацбанк повинен був купити ще понад $ 2 млрд. У реальності НБУ придбав лише $ 254 млн. у жовтні, а в листопаді - продавав валюту. На 1 грудня 2015 р чисті золотовалютні резерви не тільки не зросли, а зменшилися на $0,6 млрд. і досягли критичного рівня $1,2 млрд. Для порівняння: у 2013 році чисті золотовалютні резерви України були на рівні $15, 2 млрд. Тому, навіть якщо кредитори визнають бюджет-2016 збалансованим, чергові транші Україна навряд чи побачить.

Висновок: Відсутність чіткого плану дій по боротьбі з кризою змушує НБУ приймати хаотичні рішення і сподіватись на те, що вони спрацюють. Натомість така непослідовність у діях навпаки ще глибше заганяє економіку в кризу. Окремі вірні рішення або приймаються занадто пізно, або йдуть у розріз з іншими кроками регулятора. Негативно впливає на економіку в цілому і фінансовий сектор зокрема відсутність злагоджених дій НБУ і Кабміна. Чи не найяскравіший приклад –пущений на ліквідацію системний роздрібний Дельта Банк.

Чому не працює система банківських кураторів

Підстави для введення кураторів визначені НБУ Постановою № 51 від 26.01.2015. Куратори можуть призначатися у разі отримання фінансування НБУ або у проблемні банки. Офіційно задекларовані цілі – контроль над дотриманням законодавства і запобігання краху банків. Насправді діяльність кураторів у проблемних банках лише погіршує їх фінансовий стан і доводить до банкрутства. По-перше, куратори у більшості випадків зупиняють платежі юридичних осіб і перенаправляють кошти на обслуговування фізичних осіб. В результаті вже протягом тижня юридичні особи виставляють платежі на вихід із банку. По-друге, куратори часто працюють на користь окремих фізичних осіб щодо виводу коштів із банку. В результаті жоден банк, в який було введено куратора із ціллю оздоровлення не «вижив». По ряду банків, які затримували платежі і не повертали гроші, проте отримували рефінансування і стабілізаційні кредити від НБУ, а в підсумку передані під опіку Фонду гарантування вкладів, проводилися розслідування з боку силових структур. Хоча все це відбувалося саме під час роботи у банках кураторів.

Висновок: Викликає сумніви сама сутність роботи кураторів. Адже НБУ має змогу в режимі реального часу відслідковувати всі банківські операції. Але головна проблема полягає в тому, що замість кураторів-санаторів НБУ фактично вводить у банки кураторів-ліквідаторів, які доводять фінустанову до такого стану, в якому адміністратору вже не залишається простору для роботи. Банки доходять до Фонду гарантування вкладів фізосіб з "вичищеними" активами, що у більшості випадків закінчується їх ліквідацією і втратами для держави і клієнтів банків. За інформацією Фонду, оціночна вартість активів 25 ліквідованих на кінець серпня 2015 банків становила лише близько 17% їх балансової вартості (по окремих банках - 1-2%). При цьому Фонд планував їх продати за 10-12% балансової вартості.

До чого призводить висока облікова ставка

З 25 вересня НБУ знизив облікову ставку на 5% - до 22%. «Таке пом’якшення дозволить підтримати поступове відновлення економічної активності», - так прокоментував НБУ цей свій крок. Втім, нічого спільного із роботою над пожвавленням економіки такий перегляд облікової ставки не має. По-перше, цей інструмент ефективно працює лише у тому випадку, коли будь-який комерційний банк може вільно отримати від НБУ фінансування за ставкою, наближеної до облікової. У наших реаліях кредитування отримують лише обрані за незрозумілою схемою банки. По-друге, при чинному рівні облікової ставки про розморожування кредитування економіки взагалі не йдеться. Індикативні ставки за кредитами і депозитами встановлюються виходячи із розміру облікової ставки. Отже, при чинній обліковій ставці вартість кредитів у гривні може коливатися навколо 25% річних, що є абсолютно неприйнятним для підприємств реального сектору.

Надліквідність, чим так пишається НБУ, є наслідком знищення економіки.

Банкам набагато вигідніше торгувати ресурсом (міжбанківський овернайт – 19%) або вкладати кошти у цінні папери. За два роки ( з 01.10.2013 р по 01.10.2015 р) вкладення у ЦП зросли на 34%, у тому числі за 9 місяців минулого року – на 1,5%, тоді як клієнтський кредитний портфель за цей же період зменшився на 16%. По-суті, банки формують фінансову піраміду за депозитними сертифікатами НБУ. Обсяг депозитних сертифікатів НБУ в портфелі банків протягом 9 міс. 2015 року зріс більш ніж вдвічі до 47,24 млрд. грн.

Висновок:Висока облікова ставка не виправдала свого призначення як інструмент втримання інфляції. У серпні річний показник інфляції сягнув 52,8%, за 8 місяців - 38,2%, коли облікова ставка складала 30% (до 27% НБУ знизив її лише наприкінці місяця). Надмірно висока облікова ставка призводить до спекулятивного розвитку економіки, коли найбільші прибутки отримують перекупники (у тому числі держборгу). Тоді як світові центрбанки у кризових ситуаціях задля підтримки економіки навпаки знижують облікові ставки. Наразі облікова ставка ФРС становить 0,5%, ЄЦБ – 0,05%, ЦБ Росії – 11%, Польщі – 1,5%, Туреччини – 7,5%, Казахстану – 16%. В таких умовах найбільш вигідним для банків як у минулому, так і в поточному році залишається торгівля (перепродаж) ОВДЗ.

Що робити

1. Зняти валютні обмеження. Короткострокова рівновага, отримана за рахунок валютних обмежень, в середньо- і довгостроковому періоді, стає згубною для розвитку легального бізнесу. В довгостроковій перспективі обмеження лише посилюють проблему дефіциту іноземної валюти в Україні, стимулюючи її накопичення в офшорах. Побічна дія обмежень - зниження бізнес-активності, і як наслідок - потенційного припливу валюти у вигляді експортних надходжень, кредитів чи іноземних інвестицій. Обмеження стимулюють перехід бізнесу в тінь і створення громіздких схем обходу цих обмежень, і, в кінцевому рахунку, - фокусування економіки на примітивних сировинних виробництвах, що не вимагають імпортних складових.

Фото: EPA/UPG

2. Знизити ставку рефінансування принаймні вдвічі і створити умови для доступу до рефінансування. В Україні нині діє одна із найвищих облікових ставок на противагу країнам, які задля пожвавлення економіки знижують вартість грошей аби пожвавити економіку. Надмірно висока облікова ставка призводить до спекулятивного розвитку економіки, а унеможливлення кредитування залишає реальний сектор без фінансової підтримки. Зниження облікової ставки і створення умов доступу банків до рефінансування поверне їм природну роль кровоносної системи економіки.

3. Змінити систему роботи Фонду гарантування вкладів фізосіб. Діяльність Фонду все більше нагадує фінансову піраміду. Для виплат гарантованих сум залучаються кредити НБУ та Мінфіну. Виплати з обслуговування кредитів в 2015 р склали 1,3 млрд грн, що можна порівняти з обсягами продажів активів ліквідованих банків. Тож, списання боргу Фонду гарантування перед бюджетом і прямі збитки держави – лише питання часу. Низький показник відновлення активів ліквідованих банків говорить про те, що розпочата в 2012 р реформа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не досягла запланованих результатів. Один із можливих варіантів розв’язання проблеми - створення «поганого банку», який міг би викуповувати або приймати на свій баланс NPL банку з подальшим відновленням їх вартості, продажу або повернення їх назад на баланс банку. У світі (Корея, Скандинавські країни, Великобританія) накопичено чималий позитивний досвід використання таких інститутів з різними схемами фінансування (з використанням ресурсів центробанку, бюджету, самих банків), що дозволяють мінімізувати витрати для держави.

4. Зміна керівництва НБУ. Валерія Гонтарева і її команда довели неефективність своєї роботи. І це підтверджує не тільки стан банківської системи і економіки, а й висновки міжнародних аналітиків. Глава Національного банку України Валерія Гонтарева за підсумками 2015 року отримала від експертів американського видання Global Finance оцінку «С»: вона ненабагато випередила глав ЦБ Венесуели, Гватемали і Узбекистану і розташувалась на одному рівні з керівниками національних банків Іраку і Нігерії, йдеться в опублікованому на сайті Global Finance рейтингу. Таким чином, з оцінкою, яка приблизно відповідає вітчизняній «трійці», Валерія Гонтарева потрапила до десятки найгірших банкірів світу. Проблема Гонтаревої – не тільки відсутність чіткої програми антикризових дій, а й повна втрата довіри з боку банківського сектору.

Фото: Сергей Нужненко

Тэги: банки, НБУ, кредиты, курс валют, инфляция, Фонд гарантирования вкладов, Гонтарева Валерия
Печать
Читайте в разделе
  • Про непопулярне: науку, дітей, молодь Нам необхідні точки зростання. Ними можуть стати наукові зелені інноваційні містечка, побудовані не на принципі конкуретності, а принципі синергетизму. Наука+виробництво+молоді вчені.
  • Школа и толерантность: пути решения Помещать детей с особыми потребностями в отдельные классы – это, априори, проводить черту между «ними» и «нами». Если такие ученики будут учиться в одном классе с остальными школьниками, это будет только на пользу воспитанию толерантности.
  • Хто хоче «нагріти руки» на Євробаченні? Здається, і цього разу особисті амбіції та інтереси окремих людей беруть верх над інтересами країни, міста, громади, а іноді – і над здоровим глуздом. Наочною ілюстрацією такого твердження може стати історія зі створенням скверу біля МВЦ.
Выбор читателей